Анаксимен - теза про єдність мікро- і макрокосму.

Історія зберегла нам чудовий вислів Анаксимена, в якому абсолютно ясно затверджується духовна природа Повітря і, що не менш важливо, формулюється принцип єдності мікро- і макрокосму, який грає виняткову роль в розвитку усієї людської культури. У формулюванні Анаксимена ця теза звучить так: "Подібно до того, як душа (псюхе) наша, будучи повітрям, утримує нас від розпаду, так і увесь космос объемлют дихання (пневма) і повітря" (DK 13 B 2). Тим самим людина уподібнюється малому всесвіту (мікрокосму), такому ж цілісному і різноманітному, як і великий космос (макрокосм) - світ в цілому. Людина є подібність світу і стоїть нарівні з ним. Він не просто частина всесвіту, але цілісне буття, по своїй наповненості рівне світу в цілому. Тисячоліття опісля Гете поетично висловить цю думку "з кожною людиною помирає всесвіт".

У тезі Анаксимена Повітря, частиною якого є людська душа, виступає як Світова Душа (чи Дух), завдяки якій тільки і існує космос як цілісне, усередині себе впорядкований всесвіт. Повітря зберігає космос як живе ціле; і він же, будучи душею людини, зберігає людину як жива істота і особа.

Іонійська філософія