Парменід - ""думка і буття є одне" (і те ж)

Його називають принципом тотожності мислення і буття. Наступна історія думки представила різні форми, в яких цей принцип існував в різних філософських навчаннях, придбаваючи часом взаємовиключний сенс. У вченні Парменіда ідея тотожності мислення і буття була покликана показати, що саме за допомогою мислення суще відкривається у своєму справжньому змісті. Тому думка єдина з тим, про що вона мислить.

До речі, усі ми є мимовільними послідовниками Парменідовского принципу, коли покоряємося владі мови. Адже коли ми хочемо вказати на неможливість або нереальність чогось, ми говоримо: "це немислимо" - маючи на увазі тим самим, що немислимого не може бути. А значить, є тільки те, що мислимо. Так спрацьовує сама мова навіть окрім нашої свідомості, і ця спонтанність мови робить усіх нас ненавмисними послідовниками Парменіда.

Ксенофан і елейська школа