Греко-персидські війни (500-449 до р. х.)

Греко-персидські війни, півстоліття (500-449 до Р. Х.), що тривали більше, почалися повстанням грецького населення Іонії проти персидського володарювання. Проте після деяких успіхів, повсталі були розгромлені. Центр повстання - найбагатше місто Греції Милет, батьківщина перших античних філософів - був в 495 р. узятий штурмом і зруйнований до основи, а небагато уцілілих жителів відвезено персами далеко на схід. Хоча війни греків з персами тривали близько 50 років, вирішальні події сталися в 490-479 роках.

У 491 році в усі міста Еллади прибули посли персидського царя з вимогою "землі і води", тобто визнання влади персів. Багато з полісів, злякані могутністю Персії, виявили покірність. Тільки Афіни і Спарта, найсильніші грецькі держави, відкинули домагання царя. У Афінах послів скинули із скелі, а в Спарті кинули в колодязь із словами "нехай вони там знайдуть собі землю і воду". Жорстокою розправою афіняни і спартанці неначе хотіли позбавити себе від сумнівів і коливань, відрізуючи собі шлях до відступу і зміцнюючи рішучість боротися до кінця.

У наступному, 490 р., послідувало перше вторгнення персидських військ на землю Еллади. Вирішальна битва сталася в Аттіці, на Марафонській рівнині, де висадилася двадцятитисячна персидська армія. Їй протистояло військо одних афінян, яким, проте, завдяки мистецтву стратегів, своєчасному початку битви і мужності воїнів вдалося отримати перемогу. На полі битви залишилися тіла шести тисяч персів, а греки уперше побачили, що грізного ворога можна перемагати.

Античний світ